В. Громовий: управління освітою як «секс по телефону» - Керівництво школою - Каталог статей - Персональный сайт вчителя географії
Сайт вчителя географії

Головна | Реєстрація | Вхід
Неділя, 04.12.2016, 21:19
Вітаю Вас Гість | RSS
Годинник
Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Географія [40]
Туризм [21]
Краєзнавство [9]
Країнознавство [34]
Керівництво школою [75]
Педагогу на замітку [217]
Кнопка сайту
Новини osvita.ua
Головна » Статті » Керівництво школою

В. Громовий: управління освітою як «секс по телефону»

В. Громовий: управління освітою як «секс по телефону»

Автор: Віктор Громовий, освітній експерт, заслужений вчитель України.

Зараз спілкування між школою і тими, хто «над нею», нагадує «секс по телефону». За такого типу взаємин не має значення що там, на іншому кінці ланцюжка спілкування відбувається насправді (у офісі інтим-оператора чи в тому чи іншому навчальному закладі). Головне, що на словах (як правило, викладених на папері) школа демонструє бажання виконати і створює враження що виконує будь-яку забаганку. Хоча усі учасники подібного спілкування чудово розуміють, що в процесі реалізації обіцянки «Любые твои фантазии — я воплощу в жизнь» удавана реальність стає важливішою за «дійсну» реальність... По суті відбувається підміна дійсності, створюється паралельна реальність.

Мабуть, хтось від цього теж отримує якесь (само)задоволення, але ми знаємо, що у випадку з відвертим конструюванням удаваної реальності в освіті, слова — це ще не дія.

Не знаю що кажуть сексопатологи щодо нормальності сексу по телефону, але, якщо в системі управління освітою немає розрізнення між удаваною дійсністю та «дійсною дійсністю», — це явна патологія освітньої системи.

Займатися «сексом по телефону» в сфері управління системою освіти є не просто збоченням! Фантоми не можуть створити справжню освітню реальність, а видимість впливу на розвиток системи освіти — реального процесу управління нею. Як наслідок, МОН упродовж десятиліть реформує освіту, якої насправді немає. Зрештою на усіх рівнях продукуються такі собі галюциногені псевдореформаторські міражі, які хіба що підсилюють синдром видавання бажаного за дійсне.

Можна виділити принаймні два основних типи цього синдрому в освіті:

  • Заздалегідь запланований синдром видавання бажаного за дійсне (дійсність свідомо викривляється з тим, щоб «красиво» прозвітувати, написати «як потрібно» кандидатську дисертацію, не підставити колег тощо).
  • Самообман як варіант підсиленої дії синдрому видавання бажаного за дійсне. У випадку, коли фактичний стан справ у тій чи іншій педагогічній системі не відповідає внутрішнім чи зовнішнім вимогам, люди всередині цієї системи можуть цілком «щиро» приписувати їй неіснуючі характеристики. Виходить, що і «король» (директор школи чи ректор університету) «голий» і «челядь» засліплена неіснуючими успіхами. А зверху постійно лунає вимога: «Сделайте нам красиво»(В.В. Маяковський).

Звісно, кожен вирішує сам яку лінію поведінки обрати: пройти шлях від ілюзії до реальності чи жити в ілюзорному світі. Адже будь-яка реальність (і педагогічна реальність не є виключенням) — це те, з чим ми погодились.



Джерело: http://osvita.ua/
Категорія: Керівництво школою | Додав: 1122334455 (25.01.2016)
Переглядів: 66 | Теги: В. Громовий, управління освітою | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Друзі сайту

Сайт відділу освіти Сквирської РДА
Сайт Сквирського РМК
Сайт Сквирського РК профспілки
Сайт Сквирської ЗОШ №1
Учнівський сайт Сквирської ЗОШ №1
Сайт галузі "Технології"
Сайт учителя української мови
Сайт Світ історії

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Счетчик PR-CY.Rank Счетчик PR-CY.Rank Счетчик PR-CY.Rank
Погода
Наші гості
Освіта України

 

Географічні сайти


Copyright MyCorp © 2016 | Безкоштовний хостинг uCoz